По популярності
Імуноглобулін (Ig) — це антитіло, що є глікопротеїном, який виробляється плазматичними клітинами. Під дією специфічних імуногенів (наприклад бактеріальних або вірусних білків) відбувається диференціація В-лімфоцитів у плазматичні клітини, що виробляють імуноглобуліни (антитіла), які беруть участь у гуморальній імунній відповіді, спрямованій проти бактерій, вірусів, грибів, найпростіших, гельмінтів, різноманітних антигенів або хімічних речовин.
Імуноген, або антиген реагує з рецептором на поверхні В-лімфоцита, у результаті чого виникає сигнал, що активує синтез факторів транскрипції ДНК В-лімфоцита. У результаті активації факторів транскрипції ДНК В-лімфоцита відбувається синтез імуноглобулінів, що мають високу специфічність до конкретного імуногену (бактерії, вірусу, антигену клітини або хімічної речовини), які стимулювали В-лімфоцит.
Окрім того, імунна система запам'ятовує антигени, що були причиною продукції специфічних імуноглобулінів раніше, завдяки росту та появі В-лімфоцитів пам'яті. Це проміжні, диференційовані В-лімфоцити, що здатні швидко трансформуватися у плазматичні клітини та продукувати необхідні в такому разі імуноглобуліни.
Імуноглобуліни, що циркулюють в організмі, розпізнають антигени в різних рідинних середовищах, включаючи плазму крові (Justiz Vaillant А.А. et al., 2022).
Усього розрізняють 5 типів імуноглобулінів: Ig M, Ig G, Ig A, Ig E, Ig D.
Імуноглобулін M. Молекулярна маса Ig M — 970 000 дальтон, середня концентрація в плазмі крові — 1,5 мг/мл. Продукція цього імуноглобуліну відбувається при первинній імунній відповіді на інфекційні агенти або інші антигени (Vasilev N. et al., 2016).
Імуноглобулін Gє мономером з молекулярною масою ~146 000 дальтон, концентрація його у плазмі крові — 9 мг/мл.
Переважно Ig G синтезується при вторинній імунній відповіді на інфекційні агенти або будь-які інші антигени.
До Ig G належать 4 субкласи: Ig G1, Ig G2, Ig G3 та Ig G4.
Ig G — це єдиний імуноглобулін, що проникає через гематоплацентарний бар'єр, оскільки Fc-частина його молекули зв'язується з рецепторами, що розташовуються на поверхні плаценти, тим самим захищаючи новонародженого від інфекційних захворювань (Palmeira P. et al., 2012).
Ig G є найпоширенішим антитілом, що є у новонароджених.
Імуноглобулін A в організмі представлений 2 різними молекулярними структурами: у вигляді мономеру (сироваткова форма) та у вигляді димеру (секреторна форма — sIg A).
Молекулярна маса сироваткового Ig A — 385 000 дальтон та концентрація в плазмі крові — 0,05 мг/мл.
Молекулярна маса sIg A — 160 000 дальтон, концентрація в плазмі крові — 3 мг/мл.
sIg A є основним антитілом різних секретів людини. Він забезпечує антиінфекційний захист слизових оболонок дихальної, травної та сечостатевої систем, на яких sIg A представлений у вигляді димеру (Daha M.R., van Kooten C., 2016).
Імуноглобулін Е є мономером. Молекулярна маса — 188 000 дальтон, концентрація в плазмі крові — 0,00005 мг/мл. Він захищає організм від різних гельмінтів, а також зв'язується з високоафінними рецепторами на поверхні гладких клітин та базофілів, тим самим викликаючи різні алергічні реакції (Schwartz C. et al., 2016; Maurer M. et al., 2018).
Ig E вважають найбільш важливим захисним фактором організму господаря від різних глистних інвазій, включаючи Strongyloides stercoralis, Trichinella spiralis, Ascarislumbricoides, Necatoramericanusта Ancylostomaduodenale.
Імуноглобулін D є мономером з молекулярною масою 184 000 дальтон, концентрація в плазмі крові — 0,03 мг/мл. Його функція щодо патогенів досі залишається невідомою.
Ig D може відігравати важливу роль у диференціації лімфоцитів під впливом антигену (Goding J.W., 1978).
Також виділяють види імуноглобулінів залежно від того, при яких інфекційних захворюваннях (кір, сказ, правець та ін.) або клінічних ситуаціях (резус-конфлікт матері та плода під час вагітності) їх застосовують.
Протикоровий імуноглобулін застосовують для пасивної імунізації (тобто вводять антитіла проти вірусу кору як доповнення до продукованих організмом пацієнта власних протикорових антитіл) у разі тяжкого перебігу захворювання (Martindale. The Complete Medicines, 2014).
Антирабічний імуноглобулін застосовують для пасивної імунізації при профілактиці сказу у раніше неімунізованих осіб, яких вкусила або дика тварина, або неімунізована проти сказу домашня тварина, або раніше неімунізована проти сказу людина.
Пасивну імунізацію антирабічним імуноглобуліном поєднують з активною імунізацією антирабічною вакциною (WHO. Current WHO guide for rabies pre and post-exposure prophylaxis in humans, 2007).
Протиправцевий імуноглобулін застосовують для пасивної імунізації проти збудника правця.
Його призначають для пасивної імунізації при інфікованих ранах (наприклад при потраплянні в рану частинок ґрунту) у:
Купити протикоровий, антирабічний, протиправцевий імуноглобуліни можна в аптеках вашого міста.
Перелік протипоказань та небажаних реакцій при застосуванні конкретного представника категорії «Імуноглобуліни» дивіться в повній інструкції для медичного застосування лікарського засобу на сайті apteki.ua.