По популярності
До протималярійних препаратів відносять амінохінолони - хлорохін, гідроксихлорохін.
Хінін був першим лікарським засобом, що застосовувався при малярії. На сьогодні лікування пацієнтів із цим захворюванням проводять за допомогою його синтетичних форм, які отримали назви хлорохін та гідроксихлорохін. В останні роки було показано, що препарати, що застосовуються при малярії, мають імуномодулювальні властивості та ефективні в лікуванні хворих із ревматичними, дерматологічними захворюваннями, хронічною Ку-лихоманкою, фотодерматитом, позакишковим амебіазом. Останнім часом було продемонстровано метаболічні, серцево-судинні, антитромботичні та протипухлинні ефекти протималярійних препаратів (Ben-Zvi I. et al., 2012).
Протималярійні препарати призначають при всіх видах малярії, викликаної плазмодіями (P. vivax, P. malariae, P. ovale та P. falciparum), чутливими до цих лікарських засобів, для профілактики малярії у людей, які відвідували ендемічні райони (Північну Африку, Центральну Америку на північ від Панамського каналу, Гаїті або Близький Схід).
Хлорохін - амінохінолін, застосовують для профілактики та лікування при малярії. Препарат також ефективний у лікуванні пацієнтів з позакишковим амебіазом та як протизапальний засіб при ревматоїдному артриті й червоному вовчаку, фотодерматозі та порфірії.
Гідроксихлорохін, крім застосування при малярії, також призначають при ревматичних та дерматологічних захворюваннях (системному та дискоїдному червоному вовчаку, ревматоїдному артриті, ювенільному хронічному артриті та фотодерматиті).
У 2020 р. Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration - FDA) дозволило застосування таблеток, що призначаються при малярії, для лікування дорослих та підлітків (з масою тіла (МТ) не менше 50 кг), госпіталізованих з SARS-CoV-2. Однак FDA відмінило цей дозвіл 15 червня 2020 р., оскільки клінічні дослідження показали, що хлорохін у пацієнтів із SARS-CoV-2 викликає нерегулярне серцебиття (подовження інтервалу Q-T, фібриляцію шлуночків, шлуночкову тахікардію). Хлорохін слід приймати для лікування пацієнтів із SARS-CoV-2 лише під контролем лікаря.
Хлорохін інгібує дію полімерази гему у малярійних трофозоїтів, запобігаючи перетворенню гему на гемазоїн. Види Plasmodium продовжують накопичувати токсичний гем, вбиваючи паразита. Хлорохін пасивно дифундує через клітинні мембрани в ендосоми, лізосоми та везикули Гольджі; де він стає протонованим, затримуючи хлорохін в органелі та підвищуючи навколишній рН. Підвищений рН в ендосомах не дозволяє вірусним частинкам використовувати свою активність для злиття та проникнення у клітину.
Гідроксихлорохін накопичується у лізосомах малярійного паразита, підвищуючи pH вакуолі. Ця активність перешкоджає здатності паразита протеолізувати гемоглобін, порушуючи його нормальне зростання та розмноження. Гідроксихлорохін також може перешкоджати дії паразитарної гемополімерази, що сприяє накопиченню токсичного продукту бета-гематину. Накопичення гідроксихлорохіну в органелах людини також підвищує їх pH, що інгібує процесинг антигену, запобігає димеризації альфа- та бета-ланцюгів головного комплексу гістосумісності (ГКГ; Major histocompatibility сomplex) класу II, інгібує презентацію антигену в клітині та знижує запальну реакцію. Підвищений рН у везикулах може змінити рециркуляцію комплексів ГКГ. Самостійні пептиди зв'язуються з комплексами ГКГ з низькою спорідненістю, тому вони з меншою ймовірністю будуть представлені аутоімунними Т-клітинами. Гідроксихлорохін також знижує вивільнення цитокінів, таких як інтерлейкін-1 та фактор некрозу пухлини.
Лікарські засоби, що застосовуються при малярії, пригнічують термінальне глікозилювання ангіотенінперетворювального ферменту 2 ACE2 (angiotensin converting enzyme 2 - ACE2), рецептора, на який націлені SARS-CoV та SARS-CoV-2 для проникнення в клітину. Підвищений pH в ендосомах не дозволяє вірусним часткам (SARS-CoV та SARS-CoV-2) використовувати свою активність для злиття та проникнення в клітину.
Таблетки від малярії мають протипухлинний механізм дії, не пов'язаний з аутофагією, включаючи загибель клітин у результаті апоптозу і некроптозу, а також імуномодулювальні/протизапальні властивості (Paulo Michel Pinheiro Ferreira et al., 2021).
Симптоми малярії неспецифічні. Золотим стандартом діагностики захворювання є проведення товстого та тонкого мазка крові.
Інкубаційний період для P. vivax становить 12–17 днів, для P. falciparum - 9–14 днів, для P. ovale - 16–18 днів і довше, для P. malariae - 1 міс (18–40 днів) та довше (впродовж років).
Клінічні прояви, характерні для всіх форм малярії, включають:
Малярійний пароксизм виникає внаслідок гемолізу інфікованих еритроцитів, вивільнення мерозоїтів та інших малярійних антигенів.
Малярійний пароксизм супроводжується нездужанням, ознобом та підвищенням температури тіла до 39–41 °C, поліурією, головним болем, міалгією та нудотою. Через 2–6 год температура тіла знижується і починається рясне потовиділення до 2–3 год. На початку захворювання малярійні пароксизми відбуваються через кожні 2–3 дні. Спленомегалію діагностують наприкінці першого тижня клінічних проявів хвороби.
Для профілактики малярії призначають:
Для терапії пацієнтів з нападами малярії:
Хлорохін або гідроксихлорохін, враховуючи склад препаратів, слід приймати внутрішньо під час їди, запиваючи молоком.
Протималярійні лікарські засоби протипоказані:
Немовлята, які зазнають впливу гідроксихлорохіну під час грудного вигодовування, отримують лише невелику кількість препарату з грудним молоком. У дітей віком до 1 року під час ретельного спостереження не виявлено несприятливого впливу на ріст, зір чи слух. Міжнародні експерти вказують на те, що гідроксихлорохін можна призначати під час годування грудьми. При призначенні 1 раз на тиждень для профілактики малярії кількості препарату недостатньо, щоб завдати шкоди немовляті (Pubmed, 2021).