По популярності
Оталгія, оторея та втрата слуху є найчастішими симптомами захворювань вух. Поява цих симптомів підштовхує пацієнтів звернутися за консультацією до отоларинголога. Окрім того, при хворобах вух можуть спостерігатися порушення рівноваги та захворювання черепно-мозкових нервів. Ці симптоми можуть свідчити як про найбільш поширене захворювання вух — гострий середній отит, так і про системні хвороби, що мають первинні локальні прояви. Порушення слуху та рівноваги, шум у вухах та ураження нижніх черепних нервів можуть свідчити про неврологічні захворювання або бути першим проявом пухлин скроневої кістки (Weiss N.M., 2021).
Середній отит, або запалення середнього вуха, є спектром захворювань, що включає гострий середній отит, середній отит з випотом і хронічний гнійний середній отит. У всьому світі середній отит є одним з найпоширеніших захворювань у дітей раннього віку. Хоча отит може регресувати спонтанно без ускладнень, він також може призвести до втрати слуху та персистуючих ускладнень. У країнах, що розвиваються, хронічний середній отит є основною причиною втрати слуху (Schilder A.G.M., 2016).
Гострий середній отит може мати бактеріальне чи вірусне походження. При гострих респіраторних захворюваннях віруси можуть мігрувати євстахієвою трубою в середнє вухо та прокладати шлях бактеріальним отопатогенам, що знаходяться в носоглотці (Schilder A.G.M., 2016). Втрата слуху (раптова чи поступова) є загальною ознакою багатьох захворювань внутрішнього вуха, включаючи пресбіакузис, раптову нейросенсорну приглухуватість, генетичні захворювання, втрату слуху, спричинену шумом, ототоксичну втрату слуху та захворювання внутрішнього вуха аутоімунного характеру (Dong-Kee K., 2017).
Симптоматична терапія при болю у вухах та лихоманці за допомогою крапель є основою медичної допомоги у разі гострого середнього отиту. При цьому препаратом вибору вважаються краплі у вуха у відповідних віку дозах. За даними дослідників, у короткостроковій перспективі (4 тиж) місцеве застосування крапель з антибіотиками перевищує за ефективністю топічні антисептики та антибактеріальні препарати для системного застосування. Найбільш поширеними антибіотиками в отоларингології є препарати хінолонового ряду — краплі у вуха з антибіотиком хінолонового ряду неототоксичні, але при цьому виявляють активність щодо більшості патогенних мікроорганізмів. Обмежені дані свідчать про те, що терапія пацієнтів з діагнозом «хронічний гнійний середній отит» комбінацією системних та місцевих антибіотиків не перевершує за ефективністю топічну монотерапію антибактеріальними краплями у вуха (Schilder A.G.M., 2016).
Для прискорення регресу симптомів рекомендується поєднувати антибіотики з місцевими анестетиками та протизапальними препаратами. Краплі для вух зі знеболювальним компонентом зазвичай містять активні речовини протизапальної дії (як нестероїдні протизапальні препарати, так і глюкокортикоїди). Крім того, випускаються антибактеріальні та антисептичні вушні краплі, призначені для обробки вуха після хірургічних втручань при хронічному гнійному отиті.
Найчастіше вушні краплі при отиті є препаратом вибору. Для дорослих можна призначати недорогі вушні краплі з комбінованим складом. Протизапальні вушні краплі застосовують у разі вірусного середнього отиту, який проявляється болем та закладеністю вуха, а краплі з антибіотиком – при приєднанні бактеріальної інфекції. Навіть якщо вухо дуже болить, препарат не рекомендується вибирати самостійно, оскільки неправильно підібране лікування може призвести до розвитку приглухуватості (зниження слуху різного ступеня аж до повної глухоти).
Приглухуватість буває кондуктивною, нейросенсорною та змішаною. Прогноз цього ускладнення залежить від етіології захворювання та індивідуальної реактивності організму. Втрата слуху пов'язана з несприятливими наслідками. Труднощі зі слухом негативно позначаються на соціальній активності та партнерських відносинах. У деяких випадках у дітей та осіб похилого віку розвивається закупорка зовнішнього слухового проходу вушною сіркою, що призводить до кондуктивної приглухуватості. Сірку можна видалити промиванням, ручною екстракцією, церуменолітичними засобами або комбінацією цих методів (Michels T.C., 2019). Краплі у вуха з церуменолітичними властивостями (розріджують вушну сірку) можна придбати в аптеці без рецепта. Однак якщо лікувального ефекту після їх самостійного застосування не досягнуто, слід звернутися за консультацією до лікаря.
Вушні краплі для дітей зазвичай ті ж, що і для дорослих: різниця тільки в разовій дозі та режимі застосування препаратів. Крім того, через вікові анатомо-фізіологічні особливості маленьким дітям частіше призначають антигістамінні та протизапальні лікарські засоби системної дії.