По популярності
Гормони задньої частки гіпофіза
14 препаратів
Функції гормонів задньої частки гіпофіза
Задня частка гіпофіза, або нейрогіпофіз, секретує 2 види гормонів: окситоцин та вазопресин (антидіуретичний гормон).
Окситоцин - гормон, який стимулює скорочення гладких м'язів внутрішніх органів, особливо матки. Він виробляється в гіпоталамусі та секретується з паравентрикулярного ядра у задню частку гіпофіза, де й зберігається. Окситоцин вивільняється під час пологів, викликаючи скорочення матки. Крім того, він стимулює лактацію та підвищує тонус кишечнику. У результаті досліджень встановлено, що окситоцин впливає на дофамінергічну активність у мезокортиколімбічній дофаміновій системі (Love T.M., 2014).
Активація окситоцинових рецепторів у міометрії значно підвищується під час вагітності та досягає піку на початку пологів. Через активацію окситоцинових рецепторів у міометрії підвищується рівень внутрішньоклітинного кальцію в міофібрилах матки, що посилює та збільшує частоту скорочень матки. Оскільки екзогенно введений та ендогенно секретований окситоцин мають однаковий вплив на жіночу репродуктивну систему, синтетичний окситоцин застосовують у допологовий та післяпологовий періоди для індукції або покращення скорочення матки.
Вазопресин - пептидний гормон, який має антидіуретичну та вазопресорну дію. По всьому тілу розташовані рецептори V1a, V1b та V2. Кожен тип рецептора відповідає за певну функцію вазопресину. Наприклад, активація рецептора V1a викликає вазоконстрикцію, рецептор V1b відповідає за модуляцію настрою та поведінки, а рецептор V2 індукує реабсорбцію води в нирках (Zeynalov E., 2020). Екзогенний вазопресин переважно застосовується для контролю артеріального тиску під час шоку за рахунок посилення вазоконстрикції та зворотного захоплення ниркової рідини, діючи через клітинні рецептори V1 та V2.
Рецептор V1 локалізований у гладкій мускулатурі кровоносних судин, тромбоцитах, надниркових залозах, нирках та печінці. Рецептори V1b в основному розташовані в передній частці гіпофіза та головному мозку. Вазопресин, що вивільняється під час гострого стресу, викликає вивільнення адренокортикотропного гормону з гіпофіза через V1b. Активація V1b модулює пам'ять, агресію, тривогу та депресію.
Рецептори V2 експресуються в дистальних звивистих канальцях та збиральних трубочках нирок. Зв'язування вазопресину з V2 викликає активацію Gs-білка, який потім активує протеїнкіназу А. Опосередковане аденілатциклазою підвищення рівня циклічного аденозинмонофосфату призводить до фосфорилювання аквапорину-2 водного каналу (AQP2) та його перенесення на поверхню клітин. Підвищені рівні AQP2 зумовлюють збільшення реабсорбції води та пояснюють антидіуретичні ефекти вазопресину.
Класифікація препаратів
Відповідно до АТС-класифікації до препаратів гормонів задньої частки гіпофіза відносять:
- вазопресин та аналоги:
- вазопресин (аргіпресин) - у формі р-ну для ін'єкцій, 20 ВЕ/мл, по 1 мл в ампулі;
- дезмопресин - у формі крапель або спрею назального, 0,1 мг/мл по 2,5 мл або по 5 мл у флаконі; ліофілізату орального по 60, 120, 240 мкг, по 10 ліофілізатів у блістері; у формі р-ну для ін'єкцій, 15 мкг/мл по 1 мл в ампулі; таблеток по 0,1 або 0,2 мг; по 30 таблеток у флаконі;
- терліпресин - у формі порошку для ін'єкцій по 1 мг у флаконі у комплекті з 1 ампулою розчинника по 5 мл; у формі р-ну для ін'єкцій, 0,1 мг/мл по 2 або по 10 мл в ампулі;
- окситоцин та його похідні:
- демокситоцин - у формі таблеток по 50 МО, по 10 таблеток у блістері;
- окситоцин - у формі р-ну для ін'єкцій, 5 МО/мл, по 1 мл в ампулі; таблеток по 50 МО, по 10 таблеток у блістері;
- карбетоцин - у формі р-ну для ін'єкцій, 100 мкг/мл по 1 мл у флаконі (Державний реєстр лікарських засобів України).
Показання для прийому препаратів гормонів задньої частки гіпофіза
Вазопресин призначають при нецукровому діабеті, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
Терліпресин показаний при кровотечі з травного (при варикозно розширених венах стравоходу, виразці шлунка або дванадцятипалої кишки) та урогенітального тракту. Препарат призначають при матковій кровотечі функціонального або іншого генезу (під час пологів, аборту); при кровотечі під час хірургічних операцій на органах черевної порожнини та малого тазу. При місцевому застосуванні терліпресин є ефективним під час гінекологічних операцій на шийці матки.
Вазопресин та його аналог терліпресин є сильнодіючими вазопресорами, які застосовують для лікування пацієнтів з резистентним до катехоламінів септичним шоком. У дорослих дефіцит вазопресину може зумовлювати виникнення шокових рефрактерних станів, пов'язаних із сепсисом. Низькі дози вазопресину та терліпресину здатні відновлювати вазомоторний тонус, коли лікування катехоламінами є неефективним, покращуючи перфузію органів зі збереженням ниркового кровотоку та знижуючи потребу в катехоламінах. Вазопресин та терліпресин викликають вазоконстрикцію за допомогою стимуляції V1-рецепторів. Зокрема, терліпресин має більш високу селективність щодо V1-рецепторів і триваліший період напіввиведення порівняно з вазопресином, що дозволяє вводити переривчасті болюсні дози (Biban P. et al., 2013).
Дезмопресин показаний при нецукровому діабеті, поліурії та полідипсії після операцій в ділянці гіпофіза; як додаткове лікування при енурезі, проведенні проби на концентраційну здатність нирок.
Демокситоцин показаний при первинній та вторинній слабкості пологової діяльності, для прискорення інволюції матки та стимуляції лактації у післяпологовий період.
Окситоцин показаний:
- при первинній та вторинній слабкості пологової діяльності, для індукції пологів та стимуляції пологової діяльності;
- при атонічних маткових кровотечах у ранній післяпологовий період (у тому числі для інволюції матки);
- при ускладненій вагітності для штучної стимуляції пологової діяльності;
- при кесаревому розтині для посилення скорочувальної здатності матки;
- при лактації (для посилення процесу лактації);
- при неповному або септичному аборті;
- при гінекологічних кровотечах.
Карбетоцин показаний під час кесаревого розтину (із застосуванням спінальної або епідуральної анестезії) для профілактики атонії матки.
