По популярності
Варикозне розширення вен - підшкірні вени, розширені до ≥3 мм у діаметрі, виміряні у пацієнта у положенні стоячи.
Варикозне розширення вен може проявлятися:
Хронічне захворювання вен описують відповідно до класифікації CEAP (clinical - клінічні, etiologic - етіологічні, anatomic - анатомічні та pathophysiologic - патофізіологічні ознаки).
У деяких пацієнтів хвороба може бути безсимптомною. Варикозне розширення вен може бути одно- або двостороннім.
Місцеві симптоми:
У міру прогресування згідно з класифікацією CEAP (C0-C6) підвищуються ймовірність появи та вираженість симптомів:
C0 - зміни не візуалізуються і не доступні під час пальпації;
C1 - телеангіектазії або ретикулярний варикоз;
C2 - варикозно розширені вени;
C3 - набряк;
C4a - гіперпігментація або екзема;
C4b - ліподерматосклероз або біла атрофія;
C5 - виразки, що загоїлися;
C6 - активні виразки.
Лікар встановлює діагноз з урахуванням факторів ризику, клінічних проявів та типових результатів фізикального обстеження. Під час огляду та пальпації лікар вказує розмір та локалізацію варикозного розширення вен, наявність та характер набряку, зміни кольору шкіри, екскоріацій чи виразок.
Варикозне розширення вен у ділянці гомілковостопного суглоба віялоподібної форми (телеангіектазії ділянки щиколоток та підошв, флебектатична корона (corona phlebectatica)) вважається ранньою ознакою хронічної венозної недостатності.
Симптоми включають:
При варикозному розширенні вен призначають ангіопротектори:
Препарати, що застосовуються при варикозній хворобі нижніх кінцівок, покращують мікроциркуляцію, метаболічні процеси у стінках судин, нормалізують проникність стінок судин, зменшують набряки. Лікарські засоби цієї групи проявляють спазмолітичну активність, інгібують гіалуронідазу, гальмують біосинтез простагландинів, антибрадикінінову активність.
Гепарин або гепариноїди ефективні у зменшенні ознак та клінічних проявів судинних порушень, поверхневого тромбофлебіту, поліпшенні мікроциркуляції: усунення болю, набряків та тяжкості в нижніх кінцівках. Препарати після нанесення на шкіру мають антиексудативну, протизапальну та антикоагулянтну дію.
Гепарин або гепариноїди у формі мазі або крему призначають при:
Біофлавоноїди (у формі таблеток, капсул, гелю) є природними речовинами та відіграють ключову роль у кровотоці. Троксерутин, діосмін та екстракт кінського каштану мають капіляростабілізувальну дію при лікуванні пацієнтів із судинними захворюваннями. Біофлавоноїди ефективні для зменшення патофізіології варикозного розширення вен та регуляції венозного тонусу.
Біофлавоноїди мають венотонізувальну та ангіопротекторну дію: підвищується венозний тонус, регулюється наповнення венозного русла та знижується проникність судинної стінки, покращується лімфатичний дренаж, збільшується лімфатичний відтік. Препарати локально інгібують гістамін, брадикінін, серотонін, лізосомальні ферменти та вільні радикали, які призводять до запалення та дегенерації колагенових волокон.
До гепаринів, або гепариноїдів для місцевого застосування відносять:
До біофлавоноїдів належать:
До інших капіляростабілізувальних препаратів відносять:
Призначаючи креми, мазі та інші форми ангіопротекторів при варикозній хворобі, лікар враховує показання та протипоказання.
Препарати, які застосовують при варикозному розширенні вен, протипоказані: