По популярності
Антихолінергічні препарати - це фармакотерапевтична група лікарських засобів, що є конкурентними антагоністами до нейротрансмітеру - ацетилхоліну за місце на холінергічних мускаринових та нікотинових рецепторах. Завдяки цьому механізму антихолінергічні препарати знижують активність парасимпатичної нервової системи (Brown. J.H. et al., 2018).
Список антихолінергічних препаратів:
Мускаринові холінергічні рецептори належать до класу метаботропних рецепторів, що складаються з 7 трансмембранних сегментів, які використовують G-білки у якості сигнального механізму. У цьому типі білок-асоційованих рецепторів сигнальною молекулою або лігандом є ацетилхолін. Ліганд, зв'язуючись із рецептором, починає каскад внутрішньоклітинних реакцій.
Типові реакції в тканинах-мішенях включають інактивацію аденілциклази, активацію фосфоліпази С та відкриття калієвих каналів (Rang H.P. et al., 2001). Усього є 5 підтипів мускаринових холінергічних рецепторів: М1, М2, М3, М4 та М5.
М1-холінергічні рецептори розташовані у всіх парасимпатичних гангліях та екзокринних залозах та відповідальні за холінергічну передачу в синапсі.
Пресинаптичні М2-холінергічні ауторецептори локалізовані в гладких м'язах та міокарді. Вони відповідають за негативний пресинаптичний зворотній зв'язок для зниження подальшої продукції ацетилхоліну (Barnes P.J., 2004).
М3 -холінергічні рецептори локалізуються в гладких м'язах дихальних шляхів та їх активація опосередковує бронхоконстрикцію (звуження бронхів) і секрецію слизу (Witek T.J. Jr., 2000).
Підтипи М1 -, М3 -, М5 -холінергічних рецепторів чинять стимулювальну дію на тканину-мішень, у той час як підтипи M2- та M4-холінергічних рецепторів є інгібувальними (Joos G.F., 2000).
Підвищене вивільнення ацетилхоліну з холінергічних терміналей нейронів та підвищена експресія М1-, М3-холінергічних рецепторів або порушення роботи М2-холінергічних рецепторів сприяє підвищеному вивільненню ацетилхоліну та потенціюванню бронхоконстрикції, що спричинена холінергічними препаратами у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легенів та бронхіальною астмою (Ayala L.E., Ahmed T., 1989).
Антагоністи М-холінергічних рецепторів (антихолінергічні засоби) є конкурентними інгібіторами ацетилхоліну на М-холінергічних рецепторах. За рахунок цього механізму дії антагоністи М-холінергічних рецепторів блокують скорочення гладких м'язів дихальних шляхів та підвищення вироблення слизу у відповідь на вагусну стимуляцію, сприяючи розширенню бронхів та зниженню продукції слизу в дихальних шляхах.
Антагоністи М-холінергічних рецепторів є важливими фармакотерапевтичними засобами для лікування пацієнтів з хронічною обструктивною хворобою легень, водночас менш ефективними при бронхіальній астмі.
Антагоністи М-холінергічних рецепторів короткої та тривалої дії часто застосовують або у вигляді монотерапії, або у складі комбінованого препарату з агоністами β2 -адренергічних рецепторів короткої та тривалої дії.
Таблиця. Схеми лікування при хронічному обструктивному захворюванні легенів антагоністами М-холінергічних рецепторів у вигляді монотерапії та у складі комбінованих фармакотерапевтичних засобів (антихолінергічні препарати) (Craig M. et al., 2019)
Клас фармакотерапевтичних засобів | Механізм дії | Доза препарату | Частота прийому | Засіб доставки |
---|---|---|---|---|
Антагоністи М-холінергічних рецепторів короткої дії (антихолінергічні препарати короткої дії) | Зменшення бронхоконстрикції за рахунок блокади М1-, М3-холінергічних рецепторів, гладких м'язів дихальних шляхів | Іпратропіум 34 мкг |
4 рази на добу | Дозувальний інгалятор під тиском |
Іпратропіум 0,5 мг |
4 рази на добу | Небулайзер | ||
Комбінація агоністів β2-адренергічних рецепторів короткої дії та антагоністів М-холінергічних рецепторів короткої дії | Зменшення бронхоконстрикції за рахунок агонізму агоністів β2 -адренергічних рецепторів та блокади М1-, М3-холінергічних рецепторів, гладких м'язів дихальних шляхів | Сальбутамол 100 мкг та іпратроміум 20 мкг |
4 рази на добу | Рідинний інгалятор |
Сальбутамол 2,5 мг та іпратроміум 0,5 мг |
4–6 разів на добу | Небулайзер | ||
Антагоністи М-холінергічних рецепторів тривалої дії | Зменшення бронхоконстрикції за рахунок блокади М1-, М3-холінергічних рецепторів, гладких м'язів дихальних шляхів | Аклідиній 400 мкг |
2 рази на добу | Інгалятор сухого порошку |
Глікопірроній 15,6 мкг |
2 рази на добу | Інгалятор сухого порошку | ||
Глікопірроній 25 мкг |
2 рази на добу | Небулайзер | ||
Тіотропіум 18 мкг |
1 раз на добу | Інгалятор сухого порошку | ||
Тіотропіум 5 мкг |
1 раз на добу | Рідинний інгалятор | ||
Умеклідиній 62,5 мкг |
1 раз на добу | Інгалятор сухого порошку | ||
Ревефенацин 88 мкг |
1 раз на добу | Небулайзер | ||
Комбінація агоністів β2-адренергічних рецепторів тривалої дії та антагоністів М-холінергічних рецепторів тривалої дії | Зменшення бронхоконстрикції за рахунок агонізму агоністів β2 -адренергічних рецепторів та блокади М1-, М3-холінергічних рецепторів, гладких м'язів дихальних шляхів | Глікопірроній 18 мкг, формотерол 9,6 мкг |
2 рази на добу | Дозувальний інгалятор під тиском |
Глікопірроній 15,6 мкг, індакатерол 27,5 мкг |
2 рази на добу | Інгалятор сухого порошку | ||
Тіотропіум 5 мкг, олодатерол 5 мкг |
1 раз на добу | Рідинний інгалятор | ||
Умеклідиній 62,5 мкг, вілантерол 25 мкг |
1 раз на добу | Інгалятор сухого порошку |
Протипоказання та небажані ефекти окремих представників фармакотерапевтичної групи «Антихолінергічні препарати» дивіться у повній інструкції для застосування лікарського засобу на сайті apteki.ua.