По популярності
Сезонний та цілорічний алергічний кон'юнктивіт є найпоширенішими видами алергічного кон'юнктивіту. Клінічні ознаки та симптоми алергічного кон'юнктивіту - свербіж, почервоніння, хемоз, набряк повік, сльозотеча - зумовлені вивільненням гістаміну гладкими клітинами.
Запальні реакції у відповідь на різні подразники опосередковані ендогенними медіаторами та іншими прозапальними чинниками. Активація гістамінових рецепторів і дегрануляція гладких клітин є основними механізмами, що викликають запальні реакції. Антагоністи гістаміну (антигістамінні засоби) інгібують дію гістаміну, блокуючи гістамінові Н1-рецептори, протидіючи судинозвужувальним та судинорозширювальним ефектам гістаміну. Стабілізатори гладких клітин інгібують дегрануляцію та вивільнення гістаміну, перериваючи нормальний ланцюг внутрішньоклітинних сигналів.
До протинабрякових та протиалергічних препаратів відносять:
Тетризолін є альфа-адреноміметиком, застосовується для зменшення вираженості дискомфорту та почервоніння очей через незначні подразнення. Тетризолін є похідним імідазоліном з центральними і периферичними α-адренергічними властивостями. Препарат звужує кровоносні судини кон'юнктиви, щоб зменшити подразнення очей.
Кромогліциєва кислота інгібує дегрануляцію гладких клітин, запобігаючи вивільненню гістаміну, медіаторів алергічних реакцій І типу. Препарат також може знижувати вивільнення запальних лейкотрієнів.
Азеластин, похідне фталазину - антагоніст гістамінових Н1-рецепторів. Початок дії препарату відзначається через 3 хв.
Олопатадин є селективним антагоністом гістамінових Н1-рецепторів, що інгібує вивільнення запальних ліпідних медіаторів, таких як лейкотрієн і тромбоксан, з поліморфноядерних лейкоцитів та еозинофілів. Препарат інгібує дегрануляцію гладких клітин та протидіє гістаміновим рецепторам. Олопатадин не впливає на активність цитохрому Р450 у мікросомах печінки людини, тому метаболічні взаємодії між лікарськими засобами є малоймовірними (Ohmori K. et al., 2014). Офтальмологічний розчин олопатадину ефективний при сезонному та цілорічному алергічному кон'юнктивіті та не викликає порушення клітинних мембран.
Оскільки абсорбція через очі обмежена, не очікується, що азеластин викликає будь-які побічні ефекти у немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні. Щоб суттєво зменшити кількість препарату, що потрапляє у грудне молоко після застосування очних крапель, рекомендовано натиснути на слізний канал ока на 1 хв, потім видалити надлишки р-ну абсорбувальною тканиною (Pubmed).
Застосування азеластину пов'язане зі зниженням ризику інфікування SARS-CoV-2. Спайковий білок, що кодується вірусним геномом, складається з двох субодиниць, з яких S1 містить рецептор-зв'язувальний домен (receptor-binding domain - RBD) - ангіотензинперетворювальний фермент 2 (angiotensin converting enzyme 2 - ACE2), який дозволяє вірусу SARS-CoV-2 зв'язуватися з мішенню-господарем. ACE2 є металопротеїназою клітинної поверхні, що переважно експресується в легенях, серці, нирках та кишечнику. Прикріплення та проникнення SARS-CoV-2 потребує зв'язування шиповидного білка з цільовим рецептором ACE2 на клітинній поверхні.
SARS-CoV-2 може заразити господаря через ACE2, що експресується у дихальних шляхах та очах. Оскільки місцями введення азеластину є носова порожнина та кон'юнктива, він діє на ACE2 та пригнічує проникнення вірусу. Азеластин має спорідненість до ACE2, утворює водневий зв'язок з Lys353 та ефективно інгібує проникнення вірусу SARS-CoV-2. Зв'язуючись з ACE2, препарат перешкоджає взаємодії між шиповидним білком та ACE2 і знижує зараження SARS-CoV-2 (Shuai Ge et al., 2021).
Форми випуску протинабрякових та протиалергічних препаратів: