ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка
Механізм дії. Цефуроксиму аксетил гідролізується ферментами естерази до активного антибіотика цефуроксиму. Цефуроксим пригнічує синтез клітинної оболонки мікроорганізмів шляхом прикріплення до пеніцилінзв’язувальних білків (ПЗБ). Це призводить до переривання біосинтезу клітинної стінки (пептидоглікану), що спричиняє лізис і загибель бактеріальних клітин.
Механізм резистентності. Резистентність до цефуроксиму може бути пов’язана з одним або декількома із таких процесів:
– гідроліз β-лактамаз, у тому числі (але не тільки) за допомогою розширеного спектра β-лактамаз (ESBLs) і AmpC-ферментів, які можуть бути індукованими або стабільно активованими у певних аеробних грамнегативних видів бактерій;
– зниження спорідненості ПЗБ для цефуроксиму;
– зовнішня мембранна непроникність, яка обмежує доступ цефуроксиму до ПЗБ у грамнегативних бактерій;
– бактеріальні ефлюксні насосні системи.
Очікується, що організми, які набули резистентності до інших ін’єкційних форм цефалоспоринів, є стійкими до цефуроксиму.
Залежно від механізму резистентності організми з набутою резистентністю до пеніцилінів можуть демонструвати зниження чутливості або резистентність до цефуроксиму.
Граничні концентрації цефуроксиму аксетилу. Граничні мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) цефуроксиму, значення яких ґрунтується на визначенні бактеріального росту відповідно до стандартів Європейського комітету з визначення чутливості до антибіотиків (EUCAST), представлено в табл. 1.
Таблиця 1

Бактерії	МІК, мг/мл
Бактерії	Чутливі	Нечутливі
Enterobacteriaceae^1,2	≤8	>8
Staphylococcus spp.	Примітка³	Примітка³
Streptococcus A, B, C і G	Примітка⁴	Примітка⁴
Streptococcus рneumoniaе	≤0,25	>0,5
Moraxella catarrhalis	≤0,125	>4
Haemophilus influenzae	≤0,125	>1
Невидові, пов’язані з граничними значеннями¹	НД⁵	НД⁵

¹Граничні концентрації цефалоспоринів для Enterobacteriaceae виявляють усі клінічно важливі механізми резистентності (включаючи ESBL і опосередковані AmpC плазміди). Деякі штами, які продукують β-лактамази, є чутливими або мають проміжну чутливість до цефалоспоринів 3-го або 4-го покоління з цими граничними концентраціями і мають бути представлені, як визначено, тобто наявність або відсутність ESBL сама по собі не впливає на категоризацію чутливості. У багатьох регіонах виявлення та характеристики ESBL рекомендуються або є обов’язковими з метою боротьби з інфекцією.
²Тільки неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (цистит) (див. ПОКАЗАННЯ).
³Чутливість стафілококів до цефалоспоринів зумовлена чутливістю до метициліну за винятком цефтазидиму, цефіксиму і цефтибутену, які не мають граничних концентрацій і їх не слід застосовувати для лікування стафілококової інфекції.
⁴β-Лактамна чутливість β-гемолітичних стрептококів групи А, В, С і G зумовлена чутливістю до пеніциліну.
⁵Недостатньо даних, які підтверджують, що зазначені штами є хорошою мішенню для терапії препаратом. МІК з уточненнями, але без віднесення до чутливих чи нечутливих мікроорганізмів.
Мікробіологічна чутливість. Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. При необхідності бажано звернутися до місцевих даних з чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Цефуроксим зазвичай має високу активність щодо таких мікроорганізмів in vitro (табл. 2).
Таблиця 2

Чутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби:
Staphylococcus aureus (метицилінчутливі)*
Коагулазонегативний стафілокок (метицилінчутливий)
Streptococcus pyogenes
Streptococcus agalactiae

Грамнегативні аероби:
Haemophilus influenzae
Нaemophilus parainfluenzae
Moraxella catarrhalis

Спірохети:
Вorrelia burgdorferi

Мікроорганізми, для яких набута резистентність може становити проблему

Грампозитивні аероби:
Streptococcus pneumoniae

Грамнегативні аероби:
Citrobacter freundii
Enterobacter aerogenes
Enterobacter cloacae
Escherichia coli
Klebsiella pneumoniae
Proteus mirabilis
штами Proteus (інші, ніж P. vulgaris)
штами Providencia

Грампозитивні анаероби:
штами Peptostreptococcus
штами Propionibacterium

Грамнегативні анаероби:
штами Fusobacterium
штами Bacteroides

Резистентні мікроорганізми

Грампозитивні аероби:
Enterococcus faecalis
Enterococcus faecium

Грамнегативні аероби:
штами Acinetobacter.
штами Campylobacter
Morganella morganii
Proteus vulgaris
Pseudomonas aeruginosa
Serratia marcescens

Грамнегативні анаероби:
Bacteroides fragilis

Інші:
штами Chlamydia
штами Mycoplasma
штами Legionella

*Всі метицилінрезистентні S. aureus є нечутливими до цефуроксиму.
Фармакокінетика
Абсорбція. Після перорального застосування цефуроксиму аксетил абсорбується у кишечнику, гідролізується на слизовій оболонці останнього та у вигляді цефуроксиму потрапляє у кровообіг.
Оптимальний рівень абсорбції відмічають одразу після прийому їжі. Максимальний рівень цефуроксиму у плазмі крові (2,9 мкг/мл для дози 125 мг, 4,4 мкг/мл для дози 250 мг, 7,7 мкг/мл для дози 500 мг і 13,6 мкг/мл для дози 1000 мг) досягається приблизно через 2–3 год після прийому препарату з їжею. Швидкість абсорбції цефуроксиму при прийомі у формі суспензії знижується порівняно з такою при прийомі у формі таблеток, що призводить згодом до більш низьких максимальних рівнів у плазмі крові і зниження системної біодоступності (на 4–17%). Суспензія для перорального застосування цефуроксиму аксетилу не є біоеквівалентною таблеткам цефуроксиму аксетилу, що було показано у дослідженні за участю здорових дорослих добровольців, і, отже, не є взаємозамінною з розрахунку міліграм на міліграм. Фармакокінетика цефуроксиму лінійна в інтервалі доз 125–1000 мг при пероральному застосуванні. Накопичення цефуроксиму не відмічено після повторних пероральних доз 250–500 мг.
Розподіл. Рівень зв’язування з білками — 33–50% залежно від методики визначення. Після застосування таблеток цефуроксиму аксетилу одноразово у дозі 500 мг у 12 здорових добровольців уявний об’єм розподілу становив 50 л (CV %=28%). Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається у тканинах мигдаликів, носових пазух, слизовій оболонці бронхів, кістках, плевральній рідині, суглобовій рідині, синовіальній рідині, міжклітинній рідині, жовчі, мокротинні і водянистій волозі камери ока. Цефуроксим проникає крізь ГЕБ при запаленні мозкових оболонок.
Біотрансформація. Цефуроксим не метаболізується.
Виведення. Період напіврозпаду в сироватці крові становить 1–1,5 год. Цефуроксим виводиться шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Нирковий кліренс становить 125–148 мл/хв/1,73 м².
Особливі групи пацієнтів
Стать. Не виявлено відмінностей у фармакокінетиці цефуроксиму у чоловіків і жінок.
Пацієнти літнього віку. Жодних особливих запобіжних заходів не потрібно при застосуванні препарату пацієнтам літнього віку з нормальною функцією нирок у дозуванні до максимального рівня 1 г/добу. Пацієнти літнього віку, більш імовірно, мають знижену функцію нирок. Таким чином, дозу слід скоригувати відповідно до функції нирок у таких пацієнтів.
Діти. У дітей віком від 3 міс фармакокінетика цефуроксиму є такою ж, як у дорослих.
Немає наявних даних клінічних випробувань щодо застосування цефуроксиму аксетилу у дітей віком до 3 міс.
Ниркова недостатність. Безпека та ефективність цефуроксиму аксетилу для пацієнтів з нирковою недостатністю не встановлена. Цефуроксим в основному виділяється нирками. Тому, як і у разі застосування усіх аналогічних антибіотиків, пацієнтам з порушеною нирковою функцією (кліренс креатиніну <30 мл/хв) рекомендується знизити дозу цефуроксиму, щоб компенсувати повільнішу екскрецію. Цефуроксим ефективно виводиться шляхом діалізу.
Печінкова недостатність. Немає наявних даних щодо пацієнтів з порушенням функції печінки. Оскільки цефуроксим переважно виділяється нирками, наявність печінкової недостатності, як очікується, не впливає на фармакокінетику цефуроксиму.
Фармакокінетична/фармакодинамічна взаємодія. Для цефалоспоринів найважливіший фармакокінетичний/фармакодинамічний індекс, що корелює з in vivo ефективністю, показав, що відсоток інтервалу дозування (% Т), не зв’язаний концентрацією, залишається вище рівня MIК цефуроксиму для окремих штамів (тобто % T >MIК).

ПОКАЗАННЯ:

лікування інфекцій, що зазначені нижче:
– гострий стрептококовий тонзиліт і фарингіт;
– гострий бактеріальний синусит;
– гострий середній отит;
– загострення хронічного бронхіту, спричинене збудниками, чутливими до цефуроксиму аксетилу;
– цистит;
– пієлонефрит;
– неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
– ранні прояви хвороби Лайма.

ЗАСТОСУВАННЯ:

зазвичай тривалість курсу лікування становить 7 днів (може бути 5–10 днів).
Дозування препарату для дорослих та дітей залежно від інфекцій наведено у табл. 3.
Таблиця 3. Дорослі та діти (≥40 кг)

Показання до застосування	Доза
Гострий тонзиліт і фарингіт, гострий бактеріальний синусит	250 мг 2 рази на добу
Гострий середній отит	500 мг 2 рази на добу
Загострення хронічного бронхіту	500 мг 2 рази на добу
Цистит	250 мг 2 рази на добу
Пієлонефрит	250 мг 2 рази на добу
Неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин	250 мг 2 рази на добу
Хвороба Лайма	500 мг 2 рази на добу протягом 14 днів (тривалість 10–21 день)

Діти. Аксетин, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 250 мг і 500 мг не призначений для лікування дітей з масою тіла до 40 кг. Таблетки цефуроксиму аксетилу не є біоеквівалентними суспензії для перорального застосування цефуроксиму аксетилу, отже, ці препарати не є взаємозамінними з розрахунку міліграм на міліграм.
Хворі з нирковою недостатністю. Безпека та ефективність цефуроксиму аксетилу для пацієнтів з нирковою недостатністю не встановлені. Цефуроксим виділяється головним чином нирками. У пацієнтів із вираженим порушенням функції нирок рекомендується знизити дозу цефуроксиму, щоб компенсувати його повільнішу екскрецію. Цефуроксим ефективно виводиться шляхом діалізу (табл. 4).
Таблиця 4. Рекомендоване дозування препарату Аксетин при нирковій недостатності

Кліренс креатиніну, мл/хв/1,73 м²	T_½, год	Рекомендоване дозування
≥30	1,4–2,4	Корекції дози не потрібно (застосовувати стандартну дозу 250–500 мг 2 рази на добу)
10–29	4,6	Стандартна індивідуальна доза кожні 24 год
<10	16,8	Стандартна індивідуальна доза кожні 48 год
Упродовж гемодіалізу	2–4	Одну додаткову стандартну дозу слід застосовувати після кожного діалізу

Хворі з печінковою недостатністю. Немає даних про застосування цього лікарського засобу у пацієнтів з порушенням функцій печінки. Цефуроксим виділяється головним чином нирками, тому очікується, що наявні порушення функції печінки не впливатимуть на фармакокінетику цефуроксиму.
Спосіб застосування. Для перорального застосування.
Для кращого засвоєння препарат рекомендується приймати після їди.
Таблетки Аксетину не можна подрібнювати, тому їх не слід призначати пацієнтам, які не можуть їх проковтувати. Дітям рекомендується призначати цефуроксиму аксетил у формі суспензії.
Діти. Препарат не призначений для лікування дітей з масою тіла до 40 кг.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків, цефуроксиму або будь-якого з компонентів препарату. Тяжкі реакції гіперчутливості в анамнезі (наприклад анафілактичні реакції) до будь-яких β-лактамних антибіотиків іншого типу (пеніцилінів, монобактамів і карбапенемів).

ПОБІЧНА ДІЯ:

найбільш поширеними побічними реакціями є надмірний ріст Candida, еозинофілія, головний біль, запаморочення, шлунково-кишкові розлади і короткочасне підвищення активності печінкових ферментів.
Побічні реакції при застосуванні цефуроксиму аксетилу виражені помірно і мають в основному зворотний характер.
Побічні реакції, відомості про які наведено нижче, класифіковані за органами і системами та за частотою їх виникнення. За частотою виникнення розподілені на такі категорії: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100–<1/10), нечасто (≥1/1000–<1/100), рідко (≥1/10 000–<1/1000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (неможливо встановити з наявних даних).
Інфекції та інвазії: часто — надмірний ріст Candida; невідомо — надмірний ріст Clostridium difficile.
З боку крові і лімфатичної системи: часто — еозинофілія; нечасто — позитивний тест Кумбса, тромбоцитопенія, лейкопенія (інколи глибока); невідомо — гемолітична анемія.
З боку імунної системи: невідомо — реакції гіперчутливості, що включають шкірний висип, кропив’янку та свербіж, медикаментозну лихоманку; сироваткова хвороба, анафілаксія, реакція Яриша — Герксгеймера.
З боку нервової системи: часто — головний біль, запаморочення.
З боку травного тракту: часто — діарея, нудота, біль у животі; нечасто — блювання; невідомо — псевдомембранозний коліт.
З боку гепатобіліарної системи: часто — транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів; невідомо — жовтяниця (головним чином холестатична), гепатит.
З боку шкіри та підшкірної тканини: нечасто — шкірний висип; невідомо — поліморфна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (екзантематозний некроліз) (див. реакції з боку імунної системи), ангіоневротичний набряк.
Окремі побічні реакції. Цефалоспорини як клас мають властивість абсорбувати на поверхні мембрани еритроцити та взаємодіяти з антитілами, що може призвести до позитивної проби Кумбса (вплив на визначення сумісності крові) та дуже рідко — до гемолітичної анемії. Транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів має зазвичай зворотний характер.
Діти. Профіль безпеки застосування цефуроксиму у дітей відповідає аналогічному профілю у дорослих пацієнтів.
Звітування про підозрювані побічні реакції. Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення користі і ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу. Лікарям слід звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

реакції гіперчутливості. З особливою обережністю призначати препарат пацієнтам, у яких відмічені алергічні реакції на пеніциліни або інші β-лактамні антибіотики, оскільки існує ризик появи перехресної чутливості. Як і при застосуванні усіх β-лактамних протимікробних лікарських засобів, повідомляли про серйозні, іноді летальні реакції підвищеної чутливості. У разі появи тяжких реакцій гіперчутливості лікування Аксетином слід негайно припинити та надати пацієнту відповідну невідкладну медичну допомогу.
Перед початком терапії необхідно визначити, чи відмічали у пацієнта у минулому тяжкі реакції підвищеної чутливості до цефуроксиму, інших цефалоспоринів або до β-лактамних лікарських засобів інших типів. Цефуроксим слід з обережністю призначати пацієнтам з нетяжкими реакціями підвищеної чутливості до інших β-лактамних лікарських засобів в анамнезі.
Реакція Яриша — Герксгеймера. Під час лікування цефуроксиму аксетилом хвороби Лайма відмічалася реакція Яриша — Герксгеймера, яка виникала безпосередньо через бактерицидну дію цефуроксиму аксетилу на мікроорганізм, що спричиняє хворобу Лайма, спірохету Borrelia burgdorferi. Пацієнтам необхідно пояснити, що це звичайний наслідок антибіотикотерапії хвороби Лайма, що минає без лікування (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів. Застосування цефуроксиму аксетилу (як і інших антибіотиків) може призвести до надмірного росту Candida. Тривале лікування може також призвести до надмірного росту інших нечутливих мікроорганізмів (наприклад Enterococci, Clostridium difficile), що, у свою чергу, може потребувати припинення лікування (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
При застосуванні антибіотиків широкого спектра дії може виявлятися псевдомембранозний коліт від легкої форми до загрозливого для життя стану. Тому важливо мати це на увазі, якщо у пацієнтів виникає тяжка діарея під час або після застосування цефуроксиму (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Слід припинити терапію цефуроксимом і застосувати специфічне лікування Clostridium difficile. Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, не слід застосовувати (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Вплив на діагностичні тести. Позитивний тест Кумбса, повʼязаний із застосуванням цефуроксиму, може впливати на перехресну пробу на сумісність крові (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Оскільки при фероціанідному тесті можливий псевдонегативний результат, для визначення рівня глюкози у крові/плазмі пацієнтам, які приймають цефуроксиму аксетил, рекомендується використовувати глюкозооксидазну або гексокіназну методику.
Таблетки Аксетину містять пропіленгліколь, який може спричинити симптоми, схожі з такими, що виникають при вживанні алкоголю.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Існують обмежені дані щодо застосування цефуроксиму у вагітних. Експериментальних доказів ембріопатичної або тератогенної дії цефуроксиму аксетилу немає, але слід призначати його вагітним тільки у разі, коли користь застосування лікарського засобу переважає можливі ризики.
Годування грудьми. Цефуроксим проникає у грудне молоко у невеликій кількості. При застосуванні в терапевтичних дозах лікарського засобу не очікується розвитку побічних реакцій, але не можна виключити ризик появи діареї чи грибкової інфекції слизових оболонок. Тому у зв’язку з цими реакціями може знадобитися припинення годування грудьми. Також слід враховувати можливість сенсибілізуючої дії лікарського засобу. Цефуроксим призначати під час годування грудьми тільки після оцінки лікарем співвідношення користі та ризиків його застосування.
Фертильність. Відсутні дані щодо впливу цефуроксиму аксетилу на фертильність у людини. У дослідженнях репродуктивної функції на тваринах не зафіксовано впливу цього лікарського засобу на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Оскільки препарат може спричинити запаморочення, пацієнтів слід попереджати, що керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами слід з обережністю.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

препарати, що знижують кислотність шлункового соку, можуть знижувати біодоступність цефуроксиму аксетилу і мають властивість усувати ефект покращеної абсорбції після прийому їжі.
Як і інші антибіотики, Аксетин може мати вплив на флору кишечнику, що призведе до зниження реабсорбції естрогенів та ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Цефуроксиму аксетил виводиться шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Одночасне застосування з пробенецидом не рекомендоване, оскільки при цьому значно збільшується C_max, площа під кривою концентрація-час у плазмі крові та Т_½ цефуроксиму.
Одночасне застосування з пероральними антикоагулянтами може призвести до збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ).

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

передозування цефалоспоринів може спричинити неврологічні ускладнення, включаючи енцефалопатію, судоми та кому. Симптоми передозування можуть виникати, якщо доза лікарського засобу не була відповідним чином скоригована для пацієнтів з порушенням функції нирок (див. ЗАСТОСУВАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Рівень цефуроксиму в плазмі крові можна знизити шляхом гемодіалізу та перитонеального діалізу.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 30 °С.

Аксетин таблетки, вкриті плівковою оболонкою 250 мг,таблетки, вкриті плівковою оболонкою 500 мг, Medochemie (Кіпр)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АКСЕТИН^®

(AXETINE)

Склад

діюча речовина: цефуроксим;

1 таблетка містить цефуроксиму (у формі цефуроксиму аксетилу) 250 мг або 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 105, кремнію діоксид колоїдний безводний,

натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, олія рослинна гідрогенізована, гіпромелоза 2910, пропіленгліколь, титану діоксид (Е 171), тальк.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

для таблеток 250 мг: білі, у вигляді капсули двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою з одного боку, діаметром ядра 8x14 мм;

для таблеток 500 мг: білі, у вигляді капсули двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою з двох боків, діаметром ядра 9x19 мм.

Риска призначена лише для полегшення розлому з метою полегшення ковтання, а не для розподілу на рівні дози.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Код АТХ J01D С02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Цефуроксиму аксетил — пероральна форма бактерицидного цефалоспоринового антибіотика цефуроксиму, який є стійким до дії більшості бета-лактамаз та проявляє активність проти широкого спектра грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів.

Бактерицидна дія цефуроксиму є результатом пригнічення синтезу клітинної оболонки мікроорганізмів.

Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано, у разі наявності, звернутися до місцевих даних щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.

Цефуроксим зазвичай має активність відносно таких мікроорганізмів in vitro:

Чутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (метицилінчутливі)*, коагулазонегативний стафілокок (метицилінчутливий), Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae

Грамнегативні аероби: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis

Спірохети: Borrelia burgdorferi

Мікроорганізми, набута резистентність яких може становити проблему

Грампозитивні аероби: Streptococcus pneumoniae

Грамнегативні аероби: Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis , штами Proteus (інші, ніж

P. vulgaris), штами Providencia

Грампозитивні анаероби: штами Peptostreptococcus, штами Propionibacterium

Грамнегативні анаероби: штами Fusobacterium, штами Bacteroides

Резистентні мікроорганізми

Грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium

Грамнегативні аероби: штами Acinetobacter, штами Campylobacter, Morganella morganii,

Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens

Грамнегативні анаероби: Bacteroides fragilis

Інші: штами Chlamydia штами Mycoplasma, штами Legionella

*Всі метицилінрезистентні S. aureus є нечутливими до цефуроксиму.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування цефуроксиму аксетил абсорбується у кишечнику, гідролізується на слизовій оболонці останнього та у вигляді цефуроксиму потрапляє у кровообіг. Оптимальний рівень абсорбції спостерігається одразу після прийому їжі. Максимальний рівень цефуроксиму у сироватці крові спостерігається приблизно через 2–3 години після прийому препарату. Період напіввиведення препарату становить приблизно 1–1,5 години. Рівень зв’язування з білками крові — 33–55% залежно від методики визначення. Цефуроксим виділяється нирками у незміненому стані шляхом канальцевої секреції та клубочкової фільтрації. Одночасне застосування пробенециду збільшує площу під кривою середньої сироваткової концентрації на 50%. Рівень цефуроксиму в сироватці крові зменшується внаслідок діалізу.

Клінічні характеристики

Показання

Аксетин^® призначений для лікування інфекцій, що вказані нижче, у дорослих та дітей віком від 3 місяців:

гострий стрептококовий тонзиліт і фарингіт
гострий бактеріальний синусит
гострий середній отит
загострення хронічного бронхіту, спричинене збудниками, чутливими до цефуроксиму аксетилу
цистит
пієлонефрит
неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
ранні прояви хвороби Лайма.

Протипоказання

Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків, цефуроксиму або до будь-якого з компонентів препарату. Тяжкі реакції гіперчутливості в анамнезі (наприклад, анафілактичні реакції) до будь-яких бета-лактамних антибіотиків іншого типу (пеніцилінів, монобактамів і карбапенемів).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Препарати, що зменшують кислотність шлункового соку, можуть зменшувати біодоступність цефуроксиму аксетилу і мають властивість ліквідувати ефект покращеної абсорбції після прийому їжі.

Як і інші антибіотики, Аксетин^® може мати вплив на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Оскільки при фероціанідному тесті може спостерігатися псевдонегативний результат, для визначення рівня глюкози у крові та плазмі крові пацієнтам, які лікуються цефуроксимом аксетилом, рекомендується використовувати глюкозооксидазну або гексокіназну методики. Цефуроксим не впливає на лужно-пікратний аналіз визначення креатиніну.

Одночасне застосування з пробенецидом призводить до значного зменшення показників максимальної концентрації, площі під кривою «концентрація в сироватці — час» і періоду напіврозпаду цефуроксиму. Тому одночасне застосування з пробенецидом не рекомендоване.

Одночасне застосування з пероральними антикоагулянтами може призвести до збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ).

Рівень цефуроксиму у сироватці крові зменшується шляхом проведення діалізу.

При лікуванні цефалоспоринами були повідомлення про позитивний тест Кумбса. Цей феномен може впливати на перехресну пробу на сумісність крові.

Особливості застосування

Реакції гіперчутливості. Як і при застосуванні інших бета-лактамних антибіотиків, повідомляли про тяжкі та часом летальні реакції гіперчутливості. Повідомлялося про реакції гіперчутливості, які прогресували до синдрому Куніса — гострий алергічний коронарний артеріоспазм, який може призвести до інфаркту міокарда (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи тяжких реакцій гіперчутливості лікування Аксетином^® слід негайно припинити та надати пацієнту відповідну невідкладну медичну допомогу.

Перед початком терапії необхідно визначити, чи спостерігалися у пацієнта у минулому тяжкі реакції підвищеної чутливості до цефуроксиму, інших цефалоспоринів або до бета-лактамних лікарських засобів інших типів. Цефуроксим слід з обережністю призначати пацієнтам, які в анамнезі мають випадки нетяжких реакцій підвищеної чутливості до інших бета-лактамних лікарських засобів.

Тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР). Тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи: синдром Стівенса-Джонсона (ССД), токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) та DRESS-сидром, які можуть бути небезпечними для життя або мати летальний наслідок, були зареєстровані у зв’язку з лікуванням цефуроксимом (див. розділ «Побічні реакції»).

Під час призначення лікарського засобу пацієнтам слід проінформувати про ознаки та симптоми і ретельно спостерігати за шкірними реакціями. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що вказують на ці реакції, цефуроксим слід негайно відмінити та розглянути альтернативне лікування. Якщо у пацієнта при застосуванні цефуроксиму розвинулася серйозна реакція, така як ССД, ТЕН або DRESS-синдром, лікування цефуроксимом не можна поновлювати у цього пацієнта в жодному разі.

Надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів. Застосування цефуроксиму аксетилу (як і інших антибіотиків) може призвести до надмірного росту Candida. Тривале лікування може також призвести до надмірного росту інших нечутливих мікроорганізмів (наприклад Enterococci, Clostridium difficile), що, у свою чергу, може потребувати припинення лікування.

При застосуванні антибіотиків може спостерігатися псевдомембранозний коліт від легкої форми до загрозливого для життя стану. Тому важливо мати це на увазі, якщо у пацієнтів виникає тяжка діарея під час або після антибактеріальної терапії. Якщо виникає тривала або виражена діарея або пацієнт відчуває різкий переймоподібний біль у животі, лікування повинно бути негайно припинено, і пацієнту слід провести ретельне обстеження.

Реакція Яриша–Герксгеймера. Під час лікування цефуроксиму аксетилом хвороби Лайма спостерігалася реакція Яриша–Герксгеймера, яка виникала через бактерицидну дію цефуроксиму аксетилу на мікроорганізм, що спричиняє хворобу Лайма, — спірохету Borrelia burgdorferi. Пацієнтам необхідно пояснити, що це звичайний наслідок антибіотикотерапії хвороби Лайма, що минає без лікування.

При проведенні послідовної терапії час переходу з парентеральної терапії на пероральну визначається тяжкістю інфекції, клінічним станом пацієнта та чутливістю патогенного мікроорганізму. При відсутності клінічного покращення протягом 72 годин парентеральну терапію слід продовжувати. Перед початком проведення послідовної терапії слід ознайомитися з відповідною Інструкцією для медичного застосування цефуроксиму натрію. Таблетки Аксетину^® містять пропіленгліколь, який може спричинити симптоми, схожі з такими, що виникають при вживанні алкоголю.

Лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, тобто практично не містить натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Існують обмежені дані щодо застосування цефуроксиму у вагітних. У дослідженнях на тваринах не виявлено негативного впливу цефуроксиму аксетилу на вагітність, розвиток ембріона та плода, пологи, постнатальний розвиток дитини. Аксетин^® слід призначати вагітним тільки у випадках, коли користь застосування лікарського засобу переважає можливі ризики.

Годування груддю. Цефуроксим проникає у грудне молоко у невеликих кількостях. При застосуванні терапевтичних доз лікарського засобу не очікується розвитку побічних реакцій, але не можна виключити ризик появи діареї або грибкової інфекції слизових оболонок. Тому у зв’язку з цими реакціями може знадобитися припинення годування груддю. Також слід враховувати можливість сенсибілізуючої дії лікарського засобу. Цефуроксим можна призначати у період годування груддю тільки після оцінки лікарем співвідношення користі та ризиків його застосування.

Фертильність. Відсутні дані щодо впливу цефуроксиму аксетилу на фертильність у людини. У дослідженнях репродуктивної функції на тваринах не зафіксовано впливу цього лікарського засобу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Оскільки препарат може спричинити запаморочення, пацієнтів слід попереджати, що керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами слід з обережністю.

Спосіб застосування та дози

Чутливість до антибіотика змінюється залежно від регіону та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід звернутися до місцевих даних щодо чутливості до антибіотика.

Зазвичай тривалість курсу лікування становить 7 днів (може бути від 5 до 10 днів).

Для кращого засвоєння препарат рекомендується приймати після їди.

Дозування препарату для дорослих та дітей залежно від інфекцій наведено у таблицях 1, 2.

Дорослі та діти (≥ 40 кг)

Таблиця 1

Показання до застосування	Доза
Гострий тонзиліт і фарингіт, гострий бактеріальний синусит	250 мг 2 рази на добу
Гострий середній отит	500 мг 2 рази на добу
Загострення хронічного бронхіту	500 мг 2 рази на добу
Цистит	250 мг 2 рази на добу
Пієлонефрит	250 мг 2 рази на добу
Неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин	250 мг 2 рази на добу
Хвороба Лайма	500 мг 2 рази на добу протягом 14 днів (тривалість від 10 до 21 днів)

Діти (< 40 кг)

Таблиця 2

Показання до застосування	Доза
Гострий тонзиліт і фарингіт, гострий бактеріальний синусит	10 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 125 мг 2 рази на добу
Діти віком від 2 років з середнім отитом або, у разі необхідності, при більш серйозних інфекціях	15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу
Цистит	15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу
Пієлонефрит	15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу протягом 10–14 днів
Неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин	15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу
Хвороба Лайма	15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу протягом 14 днів (від 10 до 21 дня)

Дітям рекомендується призначати препарат у формі суспензії. Таблетки цефуроксиму ацетилу та гранули цефуроксиму ацетилу для приготування суспензії не біоеквівалентні, тому ці лікарські форми не є взаємозамінними при перерахуванні у міліграмах.

Цефуроксим випускається також у вигляді натрієвої солі для парентерального застосування. Це дає можливість проводити послідовну терапію одним антибіотиком при переході з парентерального введення на пероральне, якщо для цього є клінічні показання. Аксетин^® ефективний для послідовного лікування загострень хронічного бронхіту після попереднього парентерального застосування цефуроксиму натрію.

Послідовна терапія. Загострення хронічного бронхіту: 750 мг цефуроксиму 2–3 рази на добу (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) протягом 48–72 годин з подальшим застосуванням Аксетину^® по 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 5–10 днів. Тривалість як парентерального, так і перорального лікування визначати з урахуванням тяжкості інфекції та стану хворого.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Цефуроксим виводиться головним чином нирками. У пацієнтів із вираженим порушенням функції нирок рекомендується зменшити дозу цефуроксиму, щоб компенсувати його повільнішу екскрецію (див. таблицю нижче).

Кліренс креатиніну	T_1/2 (години)	Рекомендоване дозування
≥ 30 мл/хв/1,73 м²	1,4–2,4	Корегування дози не потрібне (застосовувати стандартну дозу від 125 мг до 500 мг 2 рази на добу)
10–29 мл/хв/1,73 м²	4,6	Стандартна індивідуальна доза кожні 24 години
<10 мл/хв/1,73 м²	16,8	Стандартна індивідуальна доза кожні 48 годин
Упродовж гемодіалізу	2–4	Одну додаткову стандартну дозу слід застосовувати після кожного діалізу

Пацієнти з печінковою недостатністю. Немає даних про застосування цього лікарського засобу пацієнтам з порушенням функцій печінки. Цефуроксим виводиться головним чином нирками, тому очікується, що наявні порушення функції печінки не впливатимуть на фармакокінетику цефуроксиму.

Діти

Досвіду застосування цефуроксиму аксетилу для лікування дітей віком до 3 місяців немає. Дітям рекомендується призначати препарат у формі суспензії.

Передозування

При передозуванні цефалоспоринів можливі подразнення головного мозку та неврологічні ускладнення, включаючи енцефалопатію, судоми та кому. Симптоми передозування можуть виникати, якщо доза лікарського засобу не була відповідним чином скоригована для пацієнтів з порушенням функції нирок (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»). Рівень цефуроксиму в сироватці крові можна зменшити шляхом гемодіалізу та перитонеального діалізу.

Побічні реакції

Побічні реакції при застосуванні цефуроксиму аксетилу виражені помірно і мають в основному оборотний характер. Побічні реакції, відомості про які наведено нижче, класифіковані за органами і системами та за частотою їх виникнення. За частотою виникнення розподілені на такі категорії: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

Інфекції та інвазії. Часто: надмірний ріст Candida. Невідомо: надмірний ріст Clostridium difficile.

З боку крові і лімфатичної системи. Часто: еозинофілія. Нечасто: позитивний тест Кумбса, тромбоцитопенія, лейкопенія (інколи глибока). Дуже рідко: гемолітична анемія.

Цефалоспорини як клас мають властивість абсорбуватися на поверхні мембрани еритроцитів та взаємодіяти там з антитілами, що може призвести до позитивної проби Кумбса (вплив на визначення сумісності крові) та (дуже рідко) до гемолітичної анемії.

З боку серця. Невідомо: cиндром Куніса.

З боку імунної системи. Реакції гіперчутливості, в тому числі — нечасто: шкірні висипання;

рідко: кропив’янка, свербіж; дуже рідко: медикаментозна гарячка; сироваткова хвороба, анафілаксія; невідомо: реакція Яриша–Гексгеймера.

З боку нервової системи. Часто: головний біль, запаморочення.

З боку травного тракту. Часто: гастроентерологічні розлади, включаючи діарею, нудоту, біль у животі. Нечасто: блювання. Рідко: псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку гепатобіліарної системи. Часто: транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛДГ). Дуже рідко: жовтяниця (головним чином холестатична), гепатит.

З боку шкіри та підшкірної тканини. Дуже рідко: поліморфна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (екзантематозний некроліз). Невідомо: ангіоневротичний набряк, індукована лікарськими засобами еозинофілія з системними симптомами (DRESS-синдром).

Діти. Профіль безпеки застосування цефуроксиму у дітей відповідає аналогічному профілю у дорослих пацієнтів.

Звітування про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у стрипі, по 1 стрипу в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Медокемі Лімітед/Medochemie Limited.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Ажиос Атанассіос Індустріальна Зона, Міхаіл Іраклеус 2, Ажиос Атанассіос, Лімассол, 4101, Кіпр/Agios Athanassios Industrial Area, Michail Irakleous 2, Agios Athanassios, Limassol, 4101, Cyprus.

Аксетин аналоги

Аналоги по діючій речовині